Ця робота осмислює можливу трансформацію самого явища народження у майбутньому. Немовлята з’єднані штучною пуповиною, яка веде вгору — до смерчу, де розчиняються тіні батьків. Це символ зникнення традиційної ролі чоловіка і жінки в процесі створення життя.
Небо стилізоване під цифрові й біотехнологічні структури, натякає на втручання сучасних технологій у саме поняття "походження". За сценою спостерігає фігура робота — мовчазного свідка.
У нижній частині — три символи: родючість, єдність жіночого й чоловічого начал, та знак питання — як відкрите запрошення до роздумів: яким буде наш початок у майбутньому?